- біловус
- рідше білоу́с, -а, ч.1) Той, хто має світлі або сиві вуса.2) бот. Бур'янова злакова рослина, яка росте в полі й на луках.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
біловус
Смотреть что такое "біловус" в других словарях:
біловус — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
білоус — див. біловус … Український тлумачний словник
мичка — и, ж. 1) Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. 2) перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв язане на потилиці. 3) Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. 4) Ниткоподібне розгалуження… … Український тлумачний словник
білоус — уса, ч. Пр. Біловус … Словник лемківскої говірки
